1.Порядок ведення журналів

обліку теоретичного і виробничого навчання

та оцінювання навчальних досягнень учнів

 

(Розроблено відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008р. №496 "Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»)

Вимоги до ведення записів

1.Записи в журналі ведуться державною мовою ( з іноземних мов – частково зміст уроку та домашнє завдання – мовою вивчення предмета).

2. Записи в журналі ведуться чорнилами одного кольору (чорного або синього).

 

3. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.

4. Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.

У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.

 

5. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

6. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.

7. Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.

8. У разі неатестації учня робиться відповідний запис: н/а (неатестований(а)).

9. Учням, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано).

10. У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, навчального предмету «Захист Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений (а)).

11. Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: вивч. (вивчав (ла)).

12. При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як поточні.

13. У графі «Зміст уроку» відповідно до поурочно-тематичного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

14. У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

1. Основними видами оцінювання є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

2. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з усіх предметів робочого навчального плану закладу.

3..Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з групових консультацій, індивідуальних занять, які фіксуються на окремих сторінках журналу.

Вимоги до виставлення оцінок до журналу

1. Поточна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

 

 2. Тематична оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Тематична без дати. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).

 

Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

При проведенні уроків виробничого навчання може бути запланований додатковий вид контролю у формі тематично-перевірочної роботи. В залежності від важливості теми програми та навчального часу, відведеного на її вивчення, тематично-перевірочна робота може бути проведена в кінці останнього уроку вивчення теми (варіант І) або на її проведення відводиться цілий урок (варіант ІІ).

При цьому запис на правій сторінці журналу виробничого навчання (форма №2 «Облік виробничого навчання») ведеться таким чином:

 

3. Семестрова оцінка виставляється без дати до журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.                                                                                            Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

 

Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.   Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні методичної комісії і затверджуються директором навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.    Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.  У разі, якщо учневі не вдалося підвищити  результати, запис у колонку Скоригована не робиться.                                                                                                                                                                                                                                                         За результатами оцінювання видається відповідний наказ директора ліцею. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 вересня наступного навчального року.

4. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 вересня наступного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (неатестований(а)).

 

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

5. Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.

Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (неатестований(а)).Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв. (звільнений (а)).Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.

 

Викладач__________________________                                                       Заступник директора з НВР__________________

 

 

Методика проведення уроків 

КЛАСИФІКАЦІЯ УРОКІВ

За основною дидактичною метою уроки поділяються на п'ять основних типів: уроки засвоєння нових знань; застосування знань і формування вмінь; узагальнення і систематизація знань і вмінь; контролю і корекції знань і вмінь; комбіновані.

1. Урок засвоєння нових знань

Основна дидактична мета: ознайомлення з новими фактами, поняттями, законами, теоріями, твердженнями, з'ясування їх суті. Основні структурні компоненти, що характеризують даний тип уроку:

а) ознайомлення із змістом нового матеріалу;

б) встановлення деяких залежностей і зв'язків між елементами нових знань.

2. Урок застосування знань і формування вмінь

Основна дидактична мета: з'ясування можливостей застосування знань у навчальному пізнанні і практичних ситуаціях, формування досвіду такого застосування, предметних і загальних навчальних вмінь.

Різновиди даного типу:

2.1. Урок первинного формування вмінь.

Основна дидактична мета: з'ясування сутності і структури вміння, формування алгоритму його реалізації.

Основні структурні компоненти:

а) актуалізація знань, які лежать в основі уміння;

б) ознайомлення із сутністю уміння, складом і послідовністю виконання дій;

в) первинне застосування одержаних знань про способи дій на основі виконання пробних вправ;

г) виконання зазначених дій у стандартних умовах (вправи за зразком, аналогією, інструкцією).

2.2. Урок творчого застосування знань і вдосконалення вмінь.

Основна дидактична мета: забезпечення переносу знань і способів дій в нові умови.

Основні структурні компоненти: а) перевірка стану засвоєння знань і сформованості уміння на рівні застосування їх у стандартних ситуаціях;

б) перенесення знань і засвоєння способів дій у частково змінені або нові ситуації (творчі вправи).

3. Урок узагальнення і систематизації знань і вмінь.

Основна дидактична мета: виявлення істотних зв'язків між елементами знань, їх групування і класифікація, введення вивченого в систему раніше засвоєного. Основні структурні компоненти:

а) повторення основних фактів, понять, правил, законів;

б) узагальнення знань;

в) узагальнення умінь.

4. Урок контролю і корекції знань і вмінь.

Основна дидактична мета: виявлення якостей знань і вмінь, що характеризують стан засвоєння учнями логічно завершеного блоку навчального матеріалу.

Різновиди даного типу:

4.1. Урок контролю знань і вмінь.

Основна дидактична мета: виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу, в тому числі досягнення передбачених програмою обов'язкових результатів навчання.

Основні структурні компоненти:

а) перевірка знань фактичного матеріалу на рівні репродукції;

б) перевірка осмислення знань (розуміння сутності понять, тверджень, ілюстрування прикладами, встановлення взаємозв'язків у вивченому тощо);

в) перевірка умінь застосувати вивчене у знайомих і змінених (нових) ситуаціях.

4.2. Урок аналізу письмових робіт.

Основна дидактична мета: корекція знань і вмінь на основі аналізу допущених помилок.

Основні структурні компоненти:

а) узагальнена характеристика якості виконання робіт;

б) аналіз допущених помилок;

в) робота над усуненням виявлених прогалин у знаннях і уміннях.

5. Комбінований урок.

Комбінований урок поєднує дві або більше дидактичні мети уроків попередніх типів.